Собака боїться: як розпізнати тривогу та заспокоїти улюбленця

Страх — природна реакція, яка допомагає тварині уникати небезпеки. Проте коли собака боїться регулярно, навіть у безпечних умовах, це свідчить про проблему. Якщо ви помічаєте, що ваш пес тривожиться під час прогулянки, при звуках грому чи у присутності інших людей або тварин — настав час діяти. У цій статті розглянемо, що робити, якщо собака боїться, та як повернути їй спокій і впевненість.

Основні причини страху у собак: що викликає паніку

Страх у собак не завжди пов’язаний із поточними подіями. Часто він має глибоке коріння в минулому досвіді або біологічних особливостях. Найпоширеніші чинники:

• травматичні ситуації в минулому, як-от знущання чи ізоляція;

• вроджена схильність до підвищеної чутливості;

• відсутність соціалізації в період щенячого віку;

• порушення у роботі нервової системи або гормональні збої;

• неочікувані гучні звуки, особливо якщо вони повторюються.

Розуміння причин — це перший крок до вирішення проблеми.

Страх грому та вибухів: що робити, якщо собака боїться

Однією з найпоширеніших проблем є страх перед гучними звуками. Якщо собака боїться грому або феєрверків, вона може тремтіти, ховатися під меблі, скиглити або навіть втратити контроль над сечовипусканням.

Щоб полегшити стан тварини:

• створіть затишне місце, де пес почуватиметься у безпеці;

• заздалегідь закрийте вікна та штори, щоб зменшити вплив звуків і спалахів;

• увімкніть фонову музику або телевізор, щоб приглушити гучні шуми;

• залишайтеся поруч, говоріть спокійним тоном, уникайте різких рухів;

• за потреби проконсультуйтеся з ветеринаром щодо натуральних заспокійливих засобів.

Читайте також: Щеплення кішці

Якщо собака боїться вулиці: як адаптувати до зовнішнього середовища

Боязнь вулиці — особливо складне явище, яке може виникнути в результаті стресового досвіду або браку ранніх прогулянок. Що робити, якщо собака боїться вулиці:

• починайте з прогулянок на подвір’ї або у знайомому тихому місці;

• поступово збільшуйте тривалість і радіус прогулянки;

• підкріплюйте кожен позитивний досвід заохоченням;

• не тягніть на повідку, дозвольте собаці досліджувати навколишній світ у своєму темпі;

• не варто силоміць витягати її з дому — це лише посилить тривогу.

Боязнь людей: коли тінь чужого — джерело паніки

Деякі собаки панічно реагують на незнайомців. Якщо собака боїться людей, можливо, у минулому вона стикалась із жорстоким поводженням або просто не мала досвіду спілкування.

Як діяти у такій ситуації:

• не змушуйте собаку знайомитися — нехай вона самостійно проявляє ініціативу;

• запропонуйте людині дати псу ласощі, не дивлячись прямо в очі;

• не змушуйте стояти поряд або терпіти контакт — дайте час;

• працюйте з кінологом, якщо реакція надто сильна або супроводжується агресією.

Інші собаки як джерело страху: як допомогти адаптуватися

Інша проблема — коли собака боїться інших собак. Це може бути наслідком відсутності соціалізації або негативної взаємодії в минулому.

Поради для поступової адаптації:

• починайте із спостереження за іншими собаками з відстані;

• якщо реакція спокійна — наближайтесь поступово;

• уникайте ігор з надто активними або агресивними тваринами;

• підкріплюйте кожну спокійну поведінку похвалою чи ласощами.

Що робити, якщо собака боїться постійно

Деякі тварини перебувають у хронічному стані тривоги. Якщо страх стає постійним фоном:

• обмежте кількість подразників;

• дотримуйтеся стабільного розпорядку дня;

• забезпечте фізичні навантаження та ігри;

• зверніться до ветеринара для виключення медичних причин;

• запросіть зоопсихолога, щоб оцінити рівень тривоги та надати план адаптації.

Чи потрібне втручання спеціаліста

Допомога спеціаліста стає необхідною у таких випадках:

• страхи не минають навіть після тривалого періоду спокійного життя;

• у собаки з’являються агресивні реакції або апатія;

• тварина відмовляється від їжі або має проблеми зі сном;

• з’являються соматичні прояви — блювання, діарея, дерматити.

Консультація кінолога або зоопсихолога дозволяє зрозуміти глибину проблеми та почати ефективну корекцію поведінки.